"Назва Україна вперше з’явилося ще в Іпатіевському літописі. Розповідаючи про героїчну смерть переяславського князя Володимира Глібовича року 1187-го, літописець повідомляв: «За ним же Україна багато потужила» (‘Літопис Руський. За Іпатським списком./Пер. Леонід Махновець.— К.: Дніпро, 1989.— С. 343). Україною він назвав Переяславську землю. Пізніше цю назву ми зустрічаємо стосовно Галицької землі, частини Волинського князівства над Західним Бугом. Вчені вважають, що назва Україна означає країна, край, уділина (від краяти), тобто територія, яка відділяє мене (народ, плем’я рід) від інших і є наділеною (україною) мені як батьківщина.

Читать полностью »

Велике народне повстання, що вибухнуло навесні 1648 p., відіграло важливу роль не лише в історії українського народу, а й у політичному житті всієї Східної Європи.
Причини:
Після придушення селянсько-козацьких повстань 20-30-х років, XVII ст. в Україні настав десятилітній період затишшя, але протягом цього періоду відбуваються історичні події, які вилилися у національну революцію. Причинами української революції були: посилення феодального гноблення народу з боку польської шляхти, старост та євреїв-орендарів. У деяких маєтках селяни відробляли панщину 4-5 днів на тиждень. Свавілля польської адміністрації, переслідування міщан і дрібної української шляхти не знали меж. Польська шляхта посилила колонізацію українських земель. Козацтво, як реєстрове, так і нереєстрове, втратило значну частину своїх привілеїв. В Україні насаджувався католицизм. Православну церкву й духівництво було принижено. Тому вибух 1648 р. був закономірним.

Читать полностью »

Утворення УСРР. Внутрішня політика Раднаркому України. Селянсько-повстанський Рух.
Радянська влада в Україні будувалася відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва, якою радянська влада прикривалася в 1918р. – Українська Народна Республіка, була відкинута. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. офіційною назвою держави стала Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 – УРСР). Вищим органом державної влади був Всеукраїнський з’їзд Рад, в період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний  Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам. 10 березня 1919 р. третій з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу.

Читать полностью »

Переяславсько-Московська угода
Визвольна війна українського народу на початку 50-х років точилася із перемінним успіхом. Знесилена частина козацтва на чолі з Б. Хмельницьким шукаючи надійного союзника для боротьби, вирішує звернутися за допомогою до Росії.

Читать полностью »

Запровадження християнства на Русі, його вплив на духовний розвиток суспільства.
Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської держави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційно релігією в Київській державі.

Читать полностью »

На початку національно-визвольної війни постала проблема державно-політичного устрою України. Хмельницький рішуче і сміливо висуває власну програму розбудови Української козацької держави. У будівництві Української держави Б. Хмельницький геніально синтезував ідею старої княжої України-Руси з новою ідеєю козацької державності. Одночасно він врахував і практику ряду тогочасних європейських держав. Українська держава одержала назву "Військо Запорізьке".

Читать полностью »

Богдан Хмельницький надав наступального характеру бойовій тактиці козаків, які, воюючи з польсько-шляхетським військом, здебільшого оборонялися, зміцнив кінноту. Уклавши союз з кримським ханом Іслам-Гіреєм III і забезпечивши собі таким чином тил, він у квітні 1648 р. на чолі 2-тисячного війська вирушив на Правобережну Україну.

Читать полностью »

Найчисленнішою групою феодального стану на українських землях була шляхта. Соціальне становище шляхти тривалий час було невизначеним і постійно змінювалося. Розрізненість і недостатня освіченість єднала значну кількість її представників з нижчими соціальними прошарками — заможними селянами й міщанами. Протягом першої половини XVІ ст. неодноразово здійснювалися намагання, спрямовані на те, щоб виокремити шляхту й підвищити її соціальний статус (1522 р. — постанова сейму про “вивід” шляхти; 1528 р. — перепис шляхти; 1545, 1552 рр. — складання списків шляхти під час ревізій-люстрацій замків і староств).

Читать полностью »

Сплинуло шість десятиріч з тих пір, як закінчилась небувала за своїм масштабом і жорстокістю II світова війна. Ця світова катастрофа навчила народи перед усім розумінню тієї небезпеки, яку несуть із собою війни, розумінню того, що вони взагалі повинні бути виключені із життя суспільства.

Читать полностью »