Сучасна економічна теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність.
1) Земля, чи більш широко – природні ресурси – це дар природи для наших виробничих процесів – земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків, заводів і прокладання доріг; енергетичні ресурси для забезпечення пальним машин і теплом наших помешкань; неенергетичні ресурси, наприклад, мідна і залізна руда чи пісок. Навколишнє середовище – повітря, яким ми дихаємо, і воду, яку п’ємо, – розглядаємо також як природні ресурси.

Читать полностью »

Одним із ідеальних типів ринкової структури, що є гарною альтернативою досконалій конкуренції, є монополія. Але в чистому вигляді монополія існує скоріше у вигляді економічної моделі, у реальному житті можуть виникати форми, що наближаються до цієї ринкової структури. Монополії створюються там, де складаються умови, що дають змогу суттєво ускладнити вихід на ринок фірмам-конкурентам. Ці бар’єри можуть створюватися масштабами виробництва, що диктуються сучасною технологією; природною обмеженістю ресурсів; доцільністю задоволення загальних потреб з одного джерела (газ, електроенергія), а також патентами, ліцензіями, що закріплюють виключне право фірми на виробництво і продаж продукту.

Читать полностью »

Валютний ринок — це сфера економічних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті, а також операцій з інвестування валютного капіталу.
Об’єктом аналізу валютного ринку є:
•    валютні цінності — іноземна валюта;

Читать полностью »

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.
Монополізм знаходить окремі форми (ознаки) вияву навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому давньогрецький філософ Аристотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т.Гоббс — про монополії у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Але в обох випадках їх поява пов’язувалася з мотивами накопичення багатства, прибутків, а засобом для цього вважалося панівне становище монополій на ринку.

Читать полностью »

Підприємництво здійснюється на основі:
вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

Читать полностью »

В умовах ринкових відносин, коли слід визначитися з подальшими діями, щодо реформування економіки України, важливо чітко уявити, що саме і як потрібно робити. Становлення ринкових відносин, що на сучасному етапі виступає головним фактором стабілізації економіки, передбачає серед першочергових заходів оздоровлення фінансової системи. Одним з шляхів досягнення цієї мети є створення ринку цінних паперів. На ньому переплітаються інтереси банків, акціонерних товариств, товаровиробників, посередницьких контор, власників вільних коштів, акцій, приватизаційних сертифікатів. Їхні інтереси або збігаються, або вступають у суперечність. У цьому складному процесі значну роль має відігравати держава, бо саме вона повинна розробити і встановити такий механізм взаємодії учасників ринку, який дав би змогу максимально активізувати економічне життя суспільства з позитивними його результатами.

Читать полностью »

1. Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії. Політекономія-складова частина економічної теорії. Економічна теорія складається з політекономії, макроекономіки, мікроекономіки, історії економічних вчень. Макро- і мікроекономіка конкретизують загальнотеоретичні положення політекономії. Макроекономіка на рівні країни, мікроекономіка на рівні окремих галузей. В цілому економічна теорія є методологічною основою всіх економічних дисциплін. Господарчо-економічні проблеми завжди знаходились в центрі уваги людей. Донаукові фіксовані проблеми зустрічаються в міфах, легендах, релігійних віруваннях. Перші наукові проблеми зустрічаєм також в давності в рамках єдиної філософської науки. Становлення економічної галузі наукових знань. Накопичення великих обсягів економічних знань призводить до їх разчленування й обособлення. Виникнення спеціальних досліджень відноситься до початку 17 ст. (зародження капіталізму та формування національних ринків). Виражала інтереси буржуазії. Тоді й виник термін політекономія. Він був вперше застосований французьким вченим- меркантилістом Антуаном де Монкретьєном в 1615 р. в "трактаті адресованому королю и королеві". Меркантилізм-перша школа політекономії. Походить віт італійського слова мерканте (купець). Багатство суспільства ототожнювали з золотом. Джерелом багатства-торгівлю. Меркантилісти сприяли розкладу феодалізму, первинному накопиченню капіталу. Класична Політекономія виникла у зв’язку з проникненням капіталу в сферу виробництва. Класична Політекономія була пануючою школою во 2 пол.18-поч.19 ст. Перші представники цієї школи – фізіократи (природа и влада). Родоначальник Франсуа Кенэ, який джерелом багатства вважав виробництво, але лише с/г. Головна їх заслуга – перша спроба провести аналіз суспільного відтворення. Класична Поліекономія: Вільям Петті, Адам Смітт, Давід Рікардо обгрунтували, що джерелом суспільного багатства є все суспільне виробництво. 1.Ввели метод абстрагування, який відкривав можливості проникнення в глибинну суть досліджуваних явищ. 2.Заклали основи трудової теорії вартості. 3.Дослідили механізм відтворення суспільного капиталу. 4. Спробували пояснити закони, що управляють економічними явищами. 5. Виступали за обмеження втручання держави в економіку, за свободу торгівлі. В середині та другій половині 19ст. в працях Сісмонді й Прудона розвивалась дрібнобуржуазна Політекономія. Вона відображала інтереси і погляди мілких товаровиробників; не змогла відкрити закони економічного розвитку й тому виявилась безплідною.

Читать полностью »

1. Зародження і розвиток політичної економії. Основні школи і течії в політичній економії. Політекономія-складова частина економічної теорії. Економічна теорія складається з політекономії, макроекономіки, мікроекономіки, історії економічних вчень. Макро- і мікроекономіка конкретизують загальнотеоретичні положення політекономії. Макроекономіка на рівні країни, мікроекономіка на рівні окремих галузей. В цілому економічна теорія є методологічною основою всіх економічних дисциплін. Господарчо-економічні проблеми завжди знаходились в центрі уваги людей. Перші наукові проблеми зустрічаєм також в давності в рамках єдиної філософської науки. Накопичення великих обсягів економічних знань призводить до їх розчленування. Виникнення спеціальних досліджень відноситься до початку 17 ст. (зародження капіталізму та формування національних ринків).Тоді й виник термін політекономія. Він був вперше застосований французьким вченим – меркантилістом Антуаном де Монкретьєном в 1615 р. в "трактаті адресованому королю и королеві". Меркантилізм-перша школа політекономії. Походить від італійського слова мерканте (купець). Багатство суспільства ототожнювали з золотом. Джерелом багатства-торгівлю. Меркантилісти сприяли розкладу феодалізму, первинному накопиченню капіталу. Класична Політек

Читать полностью »

Т-Т формула простого обмена

T-Д-Д формула товарного обращения

Д-Т-Д’ Всеобщая формула капитала

Д’=Д+⌂d ⌂d – прибавочная стоимость

Т=C+V+m структура стоимости товара где С- стоимость потребления средств производства

Читать полностью »